анна черненко

ми зрозуміли, що до виступу аню спонукали дві речі: бажання поділитися досвідом в управлінні командами й можливість розвинути особистий бренд. з цього нам вдалося сформулювати ціль та критерій.

спершу аня хотіла сфокусувати свій виступ на управлінні командами й ілюструвати поради та інсайти власним досвідом. однак, проаналізувавши аудиторію, ми зрозуміли, що лише 10% управляють командами. тому ми адаптували виступ так, щоб було цікаво та релевантно всім.

щоб виступ був корисним цільовій аудиторії, спікерка вирішила будувати
його навколо прикладів роботи з командою під час підготовки instaпрожектора. усі поради ми подавали так, щоб аудиторія могла використати їх для організації як власної роботи, так і роботи команди. окрім того, можливість зазирнути за лаштунки організації події, на якій перебуваютьслухачі, тримала їхню увагу від початку й до кінця промови.

спіч починався з прикладу з «формули-1»: ми переважно знаємо гонщика, але не звертаємо увагу на те, що його чи її успіх зумовлений злагодженою роботою ще 200 людей. цим зрозумілим прикладом аня ввела тезу про важливість команди й одразу привернула увагу. основна частина виступу описувала організацію проєкту від його ініціації до фінальної ретроспективи з детальним описом кожного етапу. теоретичний опис спікерка доповнювала прикладом, як кожен етап реалізували при підготовці до instaпрожектора. відтак ми отримали суміш теорії та прикладів із досвіду. завершила аня коротким підсумком і qr-кодом, який веде на шаблони документів для управління проєктами.

на кожній зустрічі з keywords аня проганяла свій спіч так, наче вона вже
на сцені, і це допомогло:

■ говорити коротко й по суті. на початку підготовки аня повторювала один
меседж кілька разів різними словами, через що його сила губилася в
кількості слів. прогони допомогли «запакувати» кожен меседж у чіткі та
посутні одне-два речення;
■ визначити тригерні слова, які змушують «пірнати» в тему заглибоко, і навчитися слідкувати за цим;
■ опанувати хвилювання. прогнавши виступ декілька разів, аня чітко розуміла, що говорити далі.

після виступу ми провели зустріч-ретроспективу, де виміряли рівень досягнення цілі та проаналізували увесь шлях. за підсумками зустрічі спікерка отримала файл із dos and don’ts, який дасть їй змогу самостійно готуватися до виступу в майбутньому.